З досвіду роботи вчителя української мови та літератури,

спеціаліста вищої кваліфікаційної категорії,

учителя-методиста

Грицан Ганни Леонідівни

Новий зміст викладання багатьох шкільних предметів має яскраво виражений інтегративний характер. Реалізація діяльнісної змістової лінії вивчення української мови, формування компетентностей сьогодні відбувається на уроках гуманітарного та природничого циклів, тому що вироблення вмінь зіставляти, порівнювати, узагальнювати розрізнені факти пронизує більшість навчальних дисциплін. Систематичне використання міжпредметних зв'язків виробляє в дітей уміння критично осмислювати матеріал, що вивчається. Новий матеріал здобувачі освіти порівнюють із тими знаннями, які їм відомі, зіставляють їх, аналізують, додають із відомого раніше, і ця активна розумова діяльність по узагальненню нового під впливом раніше відомого із суміжних дисциплін сприяє більш міцному засвоєнню програмного матеріалу. Тож методична тема, над якою працює Грицан Г.Л. “Використання прийомів інтегративного навчання в процесі формування ключових компетентностей на уроках української мови та літератури”, на сьогодні є актуальною.

Використання на уроках української мови та літератури інтегративного підходу не тільки позитивно змінює діапазон застосування знань та умінь здобувачів освіти, а й сприяє формуванню в них різноманітних компетентностей, зокрема екологічної. Можливості зазначених уроків для цього є великими. Мовно-літературний потенціал допомагає підвищити культуру ставлення до навколишнього середовища; формувати в учнів відповідальність за навколишній світ, виробляти вміння здійснювати обміркований вибір у використанні природних ресурсів.

Яскравою ілюстрацією міжпредметних звʼязків на уроках української мови та літератури є вивчення мовного матеріалу на текстовій основі, що має природознавчий характер. Опрацювання художніх творів на екологічну тему допомагає не тільки цікаво вивчати мову, а й виробляти в учнів уміння бережно ставитися до природи, розвивати емоційний інтелект, реалізовувати екологічну компетентність. Прикладом такої інтеграції може слугувати вивчення твору О.Кобилянської “Битва” під час розгляду теми “Повторення вивченого про дієприкметник”.

“Битва” написана Ольгою Кобилянською під враженням від побаченого на околиці Кімполунга — злочинного вирубування карпатських дерев. Це перша в українській літературі екологічна новела, вона висвітлює бездумне знищення прадавнього лісу. Твір вражає емоційністю та гостротою порушених у проблем. Авторка засуджує людину, яка в гонитві за цивілізацією втрачає вміння мислити масштабно, відчувати, цінувати красу, стає духовним варваром. Аналіз поведінки героїв новели, котрі грабує свою землю, а також байдужих безмовних спостерігачів за діями цих вандалів, має великий виховний потенціал. Тож доречно роботу над змістом твору, розпочату на уроці літератури, продовжити на уроці мови, використавши для опрацювання мовної теми текстовий матеріал новели.

Так, під час повторення в 7 або 11 класі вивченого з теми “Дієприкметник” учням можна запропонувати такі види робіт на основі твору О.Кобилянської “Битва”.

1.Прочитайте речення. Виділені частини складних речень, де можливо, замініть дієприкметниковими зворотами. Перебудовані речення запишіть, звороти підкресліть. Поясніть уживання розділових знаків. Прокоментуйте зміст речень.

1.Поодинокі хмари, що погубилися на синім небозводі, були темної барви. 2.В вузькій долині збудованою залізною дорогою, котрої шини, [2] немов срібні змії, вилися кокетливо около потоку, що коло них біг, прибув тягаровий поїзд. 3.Нефоремні, горбаті павуки почіпляли від дерева до дерева сіті, що укладалися немилим серпанком на очі...4.Такі були ті діти лісів, що за ніяку ціну не хотіли прикладати рук до звалювання велетів з їх висотні.5.— Рубайте самі, що бог сотворив, а нас оставте у супокою! — відповів один з ненавистю на поклик помагати при зрубуванні дерев.

2.Перепишіть, розставляючи розділові знаки. Назвіть ужиті в реченнях художні засоби та архаїзми, поясніть їх роль.

Воздух був холодний, вогкий. Текуча живиця з попуканої кори дерев твердла на воздусі й наповнювала його своїм запахом. Високий мох не давав легко ходити. Коріння дерев, грубе, немов рамена, виринало гадюкою з моху, тверде й упряме, сплетене одне в друге, тягнулося дивоглядними перснями в глибінь лісу, котра, сповита в зелену темінь, дишіла неприязністю.

3.Коментований диктант із завданням. Запишіть, розставляючи розділові знаки. Дієприкметникові звороти підкресліть як члени речення. Визначте тип мовлення тексту.

Гора біля гори стоять разом в німій величі, одягнені в смерекові ліси. Різно сформовані, вганяються під небеса, стоять так нерухомо тисячі літ; кепкують собі з кожної зміни, що перед їх очима відбувається, розкошують у власній красі, свідомі своєї довічної тривкості...

Багато пасем гір Кімполунзького повіту є ще вкриті пралісами. Темно-синьою зеленню миготять з далечини, а оглядані з сусідніх вершин, здаються в сиваво-синіх мряках недоступними.

4.Запишіть речення. Назвіть дієприкметники, з’ясуйте відмінок і число кожного. Виділіть відмінкові закінчення дієприкметників.

1.Долина тягнулася закрутами, розпираючи гори, і, бережена направо й наліво залісненими вершинами, губилася враз із весело біжучим потоком поміж стінами гір, що неначе їй наперекір десь-не-десь майже доторкалися себе. 2.Зелено-брунатний високий по коліна мох буяв, ніколи не тиканий, лагідними хвилями у мокрявій землі пралісу. 3.Десь-не-десь лежали на землі дерева-великани, підриті й поборені віком або й розколені громом.4. Коли свист локомотива розтяв по раз перший воздух схованої між гірськими стінами долини, прошибло щось столітні дерева на горах, немов блискавиця.

5.Прочитайте речення. Якою темою вони обʼєднані? Випишіть з речень дієприкметники разом з іменниками, з якими вони пов’язані за змістом. Розберіть дієприкметники як частини мови.

1.Нерухомо, із здержаним віддихом, стояли старі дерева, прислухаючись сій появі, а тим часом молоді похитувалися злегка, неустанно. 2.Коли розохочені до борби кинулися на якесь спорохнявіле дерево на землі, щоб його скотити в безодню, і їм удалося лиш легко захитати,— виховзлося з-під нього сполошене гаддя й розсипалося на них.3.Залізницею діставали щотижня харч і що потребували до життя, а перед вихром і студінню хоронили їх колиби, сплетені з обтятих соснових галуззів, що лежали вокруг у великім подостатку. 4.З дерев поздирані кори, пересяклі живицею, що сушились на сонці, немов величезні брунатні збитки паперу,— запалювано вечором по лівій і правій стороні на вершинах, і вони палахкотіли червоними жадними язиками, яко гасло жизні наймитів. 4.Довгий, тяжкий час,— і столітні полягли. Прості, повбивані, лежали, умощені у власній зелені.

6. Спостереження. Прочитайте речення. Визначте, якою ідеєю вони обʼєднані. Випишіть пасивні дієприкметники. Поясніть спосіб творення кожного.

1.З того повстав стривожений шепіт, зітхання, врешті — піднявся шум, немов від вихру, наповнив далеко-високо воздух, як шум моря, що аж ставало лячно, збився під хмари, а наостанку зашуміла буря. 2.Колючі кущі дикої рожі, котрої галуззя вибуяло великими різками, лукувато сплетені з другими корчами й нерозривними плющами, повоями й терням, стояли, мов непроходимі стіни. 3.Нефоремні, горбаті павуки почіпляли від дерева до дерева сіті, що укладалися немилим серпанком на очі, а муравлиська, збудовані з сухої червоної частини соснової, піднімалися з землі гладкими горбами, і нога зсувалась по них, немов по скляних баньках. 4.Зраджені орли й осиротілі яструби пролітали сумовито сюди й назад; лише коли орли від часу до часу по короткім льоті спочивали й наїжали люто пера... тоді яструби снувалися в повільних, нечутних кругах над поляглими.

7.Творче списування. Перепишіть, утворюючи від поданих у дужках дієслів пасивні дієприкметники минулого часу. Дієприкметники поставте в потрібній формі.

1.В вузькій долині (збудувати) залізною дорогою, котрої шини, немов срібні змії, вилися кокетливо около потоку, що коло них біг, прибув тягаровий поїзд. 2. Воно [морське око]було (обвести) розлогими соснами, з котрих звисав серпанкувато довгий блідо-сивий мох майже до землі, буйними круголистими баговинними рослинами й широкою тростиною. 3.Сміх самого здорового життя, (змішати) з тяжкими сльозами жалю, пробивався силоміць крізь усе, а якась туга лагідна, мов оксамитовий плащ, лежала на всім і викликувала щораз більше бажань і любов до життя. 4. Гори, з котрих майже до наготи здерто їх стрій, що був зимою й літом віками незмінний у своїй свіжій красі, сторчали тепер, (посоромити), до небес, надармо силуючись останками колишньої одежі закрити нефоремні сустави.

8.Мовленнєвий практикум. Відредагуйте дієприкметникові форми й запишіть речення. Визначте вид допущених у реченнях помилок.

Ворожий сик, [3] прошибаючий пронизливий свист оповістив його приїзд. 2.З кущів, що росли на краю лісу, капали пильно величезні краплі дощу в мох, а розігрівшийся потік в долині метався брудно нескладними хвилями по камінню вперед, голосно пінячись і пориваючи все з собою...3.Неначе дзеркало, бережене прибиваючим багатством зелені, лежало воно тут неподвижно, сонливо з погідною гладкою поверхнею, бездонне, ніби вічне дзеркало склепіння й шпилів дерев,— кусень нетиканої краси. 4.Коли упавших стягано з їх висоти, велася борба на життя й смерть.5.Знов інші підпихали стрункі ялинки під жужжачі пили, розтинаючи дерево в вузькі лати, а ще інші кували й гострили пили та розсівали коло себе червоно-блискучі іскри... 6.Але ніхто не вкрадався; ніхто й не мутив супокою полягших.

9.Спишіть речення, уписуючи на місці крапок дібрані з довідки дієприкметникові звороти. Дієприкметники поставте в потрібній граматичній формі. Розставте розділові знаки.

1.Він складався з кільканадцятьох возів,..., і з локомотива, що нетерпеливо сопів. 2.Хати були маленькі, ...., а часом каміннями приложені, а деякі самими ґонтами.3.Майже безперестанку закочувано свіжі пні до фабрики, щоб їх вже по недовгім часі, ..., висувати знов надвір. 4.Здавалось, що нечутно обертались величезні чорні колеса,...; однак воздух був переповнений їх гуком, і околиця була оживлена аж під ліси... 5.Тут лежала безліч нагих пнів,..., мов мерці.

Довідка: сп'ятий докупи, вкритий дошками, обведені шкіряними пасами, порозтинаний на тонкі дошки, освітлених лагідним світлом місячним.

10.Вибіркове списування. Прочитайте речення. Випишіть ті, у яких дієприкметник виконує роль присудка.

1.Направо й наліво знімалися гори і були ще вкриті лісами. 2.Ось одна молода жінка, з трохи зжитим, але гарним, майже дитячим лицем, одягнена, за звичаєм свого народу, барвно й багато.3.Малі чорні капелюхи, прибрані в павичі пера, доповняли стрій. 4.Безліч непотятих пнів дожидало ще своєї смерті. 5.Пні лежали без душ, а дошки простягнені...

11.Творче списування. Уведіть у речення залежні від дієприкметників слова, утворивши дієприкметникові звороти. Запишіть утворені речення. За необхідності розставте розділові знаки.

1.Розпалене проміння сонця жарило, а воздух був душний. 2.Біляві спорохнявілі пняки стирчали густо одні коло одних, неначе кістяки з пожовклої трави.

12. Прочитайте текст. Знайдіть дієприкметники, укажіть їх стан. Визначте стиль тексту та головну думку.

Спустошені, запустілі, ограблені з всеї питомої краси й колишнього багатства,— гори остались немов на посміховище, і не могли спинити, щоб жарке сяйво сонця не випалювало немилосердно сеї оставшоїся флори, котра вимагала для свого існування самої найглибшої тіні. Полишені ледве понад землею виросші ялинки й сосонки, а не ушкоджені самим припадком, стояли смутні й опущені. Буря і сонячна спека переходили на відміну понад їх молодесенькими коронами, що не були ще надовго так насталені, щоб зносити всі зміни й удари врем'я. Столітні оберігали їх досі своїми об'ємистими раменами від усього,— але відтепер? А коли б вони й опиралися всьому? Всьому жару сонця, що випивав так жадібно їх молоді соки, всім бурям, що бажали зломити їх корони, всій студені й усім прочим знадвірним погрозам,— так що ж тоді? Чи не простягнулася б теж і за ними, коли б стояли якраз у самій найгордішій красі, розкошуючи в пишноті, узнаючи над собою лиш небеса,— тота сама убійча рука?! Вони рішилися вмерти..

13.Текст для контрольного диктанту з теми “Дієприкметник”.

Один орел, що сидів недалеко на стрімкій скалі і приглядався тому всьому з наїженим пір'ям, розмахнув нараз широко своїми крилами, вдарив ними вражено й люто,— і звився вгору. Кружив довго, немов зворушений, над тою околицею, відтак спустився блискавкою, як би на наглий внутрішній приказ, у скіснім напрямі в долину, задержався тут на хвилину, піднявся опісля наново вгору, цим разом уже цілком повільним льотом,— і щез у сивих хмарах, мов навіки пропав... Несказанний сум розіслався горами, якийсь передсмертний настрій...

Усе ждало; дерева не кивалися. Найстарші стояли, уоружені в гордість і недоступність, і не вірили, щоб який напад був можливий. Адже стояли тут стільки років — цілі століття! Бачили, як багато вмирало й виростало, прожили чи одну весну, чи одну зиму; бачили так часто схід сонця, прекрасного, золотом сяючого сонця, в котрого жарко-червонім світлі ранком купалися, а вечором воно їх благословило; оперлися На одному вихрові. А тепер мали б полягти іншою смертю, ніж їх предки, що повалились самі від старості або від блискавиць?

Смішно!..

Отже, представлені види робіт засвідчують: тема досвіду Грицан Г.Л. є актуальною, адже ілюструє сучасний компетентнісний інтегрований підхід у вивченні української мови та літератури, що здійснюється в освітніх закладах. Тісний зв’язок різних наук та внутрішньопредметні зв’язки рідної мови – запорука комплексної роботи з розвитку зв’язного мовлення здобувачів освіти. Запропоновані прийоми використання інтегративного підходу сприяють підвищенню вмотивованості навчання, якості знань здобувачів освіти, формуванню компетентностей, а також підтверджують практичну значущість обраної теми.